Кличко вже не в моді: чому ОП призупинив війну з Київрадою?
На початку літа 2023 року в українському політикумі були популярні чутки про відсторонення чинного мера столиці Віталія Кличка, або як мінімум зміщення його з посади очільника КМДА та заміну на Віталія Кіма.
Війна між Зеленським і Кличком триває з моменту приходу першого до політики. Втім, попри активну літню кампанію (згадаймо проблеми із закритими укриттями чи дивними тендерами), зараз Офіс президента переключився з питань столиці на власні. Водночас експерти прогнозують можливу нову війну між Зеленським та Кличком, але тільки в тому разі, якщо вибори, попри запевнення в неможливості їхнього проведення, таки відбудуться.
Vesti.ua розповідають, як минув рік для мера Києва, як він зміг пережити кризу “укриттів і барабанів”, які плани у влади на столицю та натомість які амбіції в Кличка у політиці.
Закриті укриття і тренд на дивні тендери
Перші глобальні проблеми в мера Києва цього року розпочалися вже в перший день літа. Нагадаємо, протягом усього травня РФ активно обстрілювала столицю. Трагічною, зокрема, стала й ніч на 1 червня, коли ракета “Іскандер” вбила двох жінок і дівчинку. Ще 12 людей зазнали поранень. Згодом стало відомо, що незадовго до смерті люди намагалися потрапити до бомбосховища, але воно було зачинене.
Після цього й почалися перші серйозні проблеми для очільника Києва. Поліція відкрила справу через закрите бомбосховище в Києві. Тоді Кличко намагався перекласти провину на керівництво Деснянського району. Нагадаємо, що голови райдержадміністрацій столиці підпорядковані Кабінету міністрів. Зеленський особисто гарантував відповідальність для винних у трагедії. Втім, тоді винним визнали охоронця закладу, який не відкрив сховище. До слова, рішення суду стосовно цієї ситуації через пів року досі немає.
Не встигли відійти від цього скандалу, як виник новий – на Prozorro з’явився суперечливий тендер на барабани, які місто закупило за 900 тисяч гривень. Тоді влада так і не змогла розібратися – чи були ці барабани закуплені для укриттів, чи для дитячих садочків.
Однозначно можна сказати лише те, що саме барабани задали Україні тренд на дивні тендери від місцевих рад, який триває й досі. А ця закупівля різко вдарила по рейтингах міського голови Віталія Кличка. Дійшло до того, що почали навіть шукати заміну КМВА, яка змогла б зменшити вплив мера на Київ.
Нереалізований план із призначення Віталія Кіма на посаду голови КМВА
На тлі усіх цих скандалів у ЗМІ почала з’являтися інформація про те, що Офіс президента хоче призначити нового голову Київської міської військової адміністрації. Серед замін Попову називали голову Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая, неофіційного координатора “Великого будівництва” Юрія Голика та Кирила Тимошенка.
Втім, найбільш резонансним варіантом на цю посаду став голова Миколаївської ОВА Віталій Кім. На тлі усіх скандалів ЗМІ заявляли, що Кім може очолити КМВА. А сам посадовець у той час дуже вчасно приїхав до Києва, що спричинило ще більшу хвилю обговорень.
Навіть головні актори цього театру коментували такі сценарії: Кім заявляв, що вперше про це чує, а Кличко скаржився, що ОП не обговорює з ним будь-які призначення в столиці. Втім, не минуло й кількох тижнів, як про всі скандали та можливі відставки забули.
Контрнаступ, “зерновий коридор” і проблеми на міжнародній арені стабілізували стосунки ОП та Кличка
Літо видалося для України багатим на інфоприводи. Ключовим з них, безумовно, був український контрнаступ. Крім того, в липні РФ вийшла із “зернової угоди”, що спричинило нові проблеми та виклики.
Ці події, разом із початком кризи на міжнародній арені, призвели до того, що питання суперництва між Кличком і Зеленським відійшло на другий план. Критика Кличка час від часу виринає й донині, на тлі все тих же дивних тендерів із закупівлі бруківки чи ремонту тротуарів. Втім, такої інформаційної хвилі, як влітку, вони вже не підіймають. Тим паче тендерна проблема актуальна не лише для Києва, а й для інших регіонів України.
На думку політолога Руслана Бортніка, зараз Офіс президента міг укласти певне тимчасове перемир’я з командою Кличка, доки не будуть вирішенні більш нагальні проблеми.
“Можливо, вдалося досягти певних тимчасових домовленостей між ОП і командою Кличка, що призвело до зменшення градуса протистояння з Кличком. Крім того, влада зайнята зараз іншими проблемами – міжнародними відносинами, ситуацією на фронті, дискусією про військово-політичне майбутнє України. І питання боротьби з лідерами опозиційного типу відійшли на другий план”, – каже Бортнік.
Крім того, на думку Бортніка, Кличко хоч і має високі рейтинги, але не є ключовим конкурентом Зеленського на виборах президента: “Соціологія показує, що Кличко не є головним конкурентом Зеленського, тому доцільність протистояння на цьому напрямку знизилася. Тим паче, що владі, найімовірніше, вдалося вилучити ПДФО у місцевих бюджетів”.
Водночас, на думку політолога, конфлікт між Зеленським та Кличком не вичерпаний. Тож цілком можливо, що вже незабаром ми побачимо нову сторінку цієї історії.
“Ці три фактори призвели до того, що протистояння знизилося, а градус впав. Але щойно на горизонті з’являться вибори, чи в Україні посилиться політична криза, конфлікт знову відновиться. Адже стратегічно питання не вирішено, Кличко чи його брат залишаються потенційними конкурентами Зеленського в межах нової кампанії на президентський пост”, – підсумовує Бортнік.
