Вранці 13 квітня Київ частково підтопило Оболонську набережну та деякі вулиці у низинних місцевостях столиці. Це не перше підтоплення цього тижня, розливи фіксувалися з понеділка, 10 квітня. Чому так відбувається та що загрожує столиці, з’ясовували Vesti.ua.
Дорожні “моря”
Тиждень зі старту виявився “підмоченим”. Рано-вранці у понеділок у Києві утворилася “пробка” на жвавій трасі біля станції метро “Дружби народів” на правому березі. Причина – прорив водогону, діаметр труби становив 700 мм (70 см). Вода розлилася широко і дійшла до тротуару. Пошкодження вдалося локалізувати досить швидко. Цим розливом води не обмежилося, того ж дня у Святошинському районі міста залило водою вулицю Стеценка. Але причиною був не прорив водопроводу, а рясна локальна злива.
Наступного дня, 11 квітня, через порив водопроводу “плавала” інша потужна транспортна артерія столиці – Броварський проспект на лівому березі. Причиною прориву водопроводу став злив води, що призвело до зниження тиску у водопроводі для жителів Дарницького та Деснянського районів.
12 квітня прорвало водогін по вулиці Старокиївській, через що її довелося перекрити для руху транспорту.
Весняні дощі настільки затяглися, що Укргідрометцентр 12 квітня обережно попередив: 13 квітня “приблизно очікується проходження максимуму талодощового паводку”. Трохи пізніше тональність стала суворішою: “Попередження про небезпечні гідрологічні явища. 12-13 квітня внаслідок пропуску весняної повені через Київську ГЕС рівень води річки Дніпро у Києві та Бориспільському районі Київської області може досягти безпечних позначок початкового затоплення ділянок, прилеглих до русла річки. Рівень небезпеки – жовтий“.
Зі свого боку, КМДА наголосила – рятувальники цілодобово стежать за рівнем води у річці Дніпро та готові ліквідувати наслідки можливих затоплень.
Сценарії водного апокаліпсису
У прес-службі “Укргідроенерго” 13 квітня прокоментували підвищення рівня води у Дніпрі та можливі загрози так: “Таке явище відбувається один раз на десять років. Так, весна 2013-го також відзначалася високою водністю. Наповненню річок сприяють значні опади у вигляді дощів і підвищення рівня підземних вод… Станом на 13 квітня фіксується підвищення рівня води по Дніпру. Для врегулювання рівня води та уникнення підтоплень ГЕС на Дніпрі та Дністрі здійснюються контрольовані скидання з дотриманням норм безпеки”.
Теоретично це страхує від ситуації прориву, як було на Краматорській греблі. А як на практиці?
У вересні 2022 року, коли супротивник інтенсивно обстрілював стратегічні інфраструктурні об’єкти, київський еколог Василь Кредо заявив: підрив чи пошкодження Київської ГЕС (яка нібито й так аварійна) загрожує значними руйнуваннями не лише половині районів столиці, а й більш ніж двом десяткам інших населених пунктів. За словами Кредо, у Києві кілька хвилин після пошкодження хвиля заввишки не менш ніж 4 метри обрушиться на Оболонь, потім піде на Троєщину, далі високу воду зустрінуть Поділ і Русанівка. Проте його слова спростував колишній радник заступника мера столиці Олег Попенко: із посиланням на фахівців з гідроенергетики він стверджував, що вода буде “йти поступово”, а її рівень зростатиме протягом кількох днів.
У вересні риску під дискусією підвело все те ж “Укргідроенерго”: з погляду надійності, гідротехнічні споруди Київської ГЕС, як та інших станцій компанії, не викликають жодного сумніву, що підтверджується відповідними висновками Міжвідомчої комісії, наголосила прес-служба компанії. “У разі пошкодження металевих затворів дамби може відбуватися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища, внаслідок чого відбудеться короткострокове підтоплення деяких територій у нижній частині гідровузла. Зони підтоплень будуть незначні та відомі службам ДСНС, тому жителів поінформують заздалегідь”, – звернули особливу увагу на “Укргідроенерго”.
Але чи актуальні вересневі тези зараз?
Цунамі не буде
Міжвідомча комісія обстежує Київську ГЕС один раз на п’ять років, з останнього обстеження, на яке посилається “Укргідроенерго”, минуло порівняно небагато часу і відчутних ушкоджень дамбі не завдано, тож із технічним станом Київської ГЕС питання закрито, звернула увагу незалежний експерт зі стратегічних комунікацій Ганна Катруліна. “Сценарій руйнівного цунамі для Києва від пошкодження ГЕС не новий, і не Василь Кредо його перший озвучив, – нагадала вона. – За радянських часів, незадовго до аварії на ЧАЕС, у столиці спровокували паніку, передавши по радіо навчальне повідомлення про руйнування ГЕС”.
А ось підтоплення Києва реальне – і головною загрозою, зазначила Ганна Катруліна, є не ГЕС, а ступінь зносу водопроводів і теплотрас разом із недостатністю як зливових стоків та систем водовідводів, так і з незадовільним станом тих, що є.
І це цілком можливо, адже, якщо повернутися до катастрофи в Краматорську, у коментарях до повідомлення мера міста про пошкодження користувачі повідомляли – ще 5 років тому сигналізували про необхідність відремонтувати дамбу, та ніхто нічого не робив. Проте київська влада говорить: усі системи міста справні й готові до можливих паводків.
