Територія для відпочинку перетворилася на кам’яні джунглі
У середині жовтня 2023 року кияни-любителі ранніх прогулянок у Солом’янському парку виявили на місці улюбленої дороги провал. Столична влада прозвітувала про зсув, спричинений будівельними роботами. Але це не єдиний скандал, пов’язаний із цим парком. Чому дискусії навколо провалу не вщухають і на що можна очікувати далі, розібралися Vesti.ua.
Позиції сторін про подію
Частина дороги біля Солом’янського парку обвалилася разом із тротуаром у нещодавно виритий під ним будівельний котлован, повідомили в соціальних мережах. У Київській міськії держадміністрації (КМДА) причинно-наслідковий зв’язок між будівельними роботами та провалом визнали: “Внаслідок виконання будівельних робіт поблизу Солом’янського ландшафтного парку стався зсув ґрунту, який призвів до часткового пошкодження однієї з пішохідних алей”.
Як і в історії з обваленням опор Дегтярівського шляхопроводу, забудовник узявся за усунення усіх наслідків. Але на цей раз просто відхреститися від події столичній владі не вдасться.
У цьому випадку відновлювати пішохідну алею власним коштом доведеться ТОВ”Смарт-Девелопмент”, яка надумала зводити поблизу парку ЖК CitiZen, і ТОВ “МІСЬКБУДАЛЬЯНС”.
Забудовник уже відреагував на інцидент. Так, представник “Смарт-Девелопмент” запевнив, що буде проведено внутрішнє розслідування: “Ми, як замовник, зі свого боку проконтролюємо усунення всіх недоліків. Благоустрій Солом’янського ландшафтного парку буде відновлено та покращено”.
“Міськбудальянс” зі свого боку гарантував, що територію парку буде відновлено. “Ми бачимо своєю місією не лише створення та покращення житлових умов громадян нашої країни, для нас важливо зберігати природне середовище навколо. Тому у планах проєкту – покращення благоустрою Солом’янського ландшафтного парку”, – запевнили у компанії.
Історія забудови навколо Солом’янського парку
Як не дивно, але безпосереднє відношення до нового столичного скандалу має не чинний мер Віталій Кличко, а, ймовірно, мер попередній – Олександр Омельченко. Зокрема Омельченко Олександр Олександрович (син ексмера) зазначений в засновниках та кінцевих бенефіціарах “Смарт-Девелопмент”, поряд із Владиславою Селюк (у бенефіціарах відсутній, але зазначений в засновниках Микита Селюк). Керує структурою Тетяна Валеріївна Ковтун, раніше керуюча Відділом капітального будівництва та реконструкції Подільської РДА.
Історія будівництва триває вже четвертий рік і весь цей час, як заведено у Києві, супроводжується скандалами. У 2021 році ТОВ “Смарт-Девелопмент” разом із ТОВ “Міськбудальянс” отримали від Державної містобудівно-архітектурної інспекції дозвіл на будівництво приміщень готельного, офісного та багатофункціонального призначення на ділянці на вул. Генерала Шаповалова, 1-3. Тобто впритул до Солом’янського ландшафтного парку, про що ще на початку лютого 2022 року писав активіст Олександр Довгий. І ще примітний момент – дозвіл ДАБІ було видано за 4 дні до ліквідації цієї структури.
За інформацією Олександра Довгого, забудовник оформив оренду відразу на три ділянки впритул до Солом’янського ландшафтного парку на підставі права власності на АЗС, площа якої у 27 разів менша за площу орендованої ділянки. Зі свого боку “Штаб оборони Києва” розповів про невдоволення солом’янців планами забудови ділянки впритул до парку. Ще більше обурення спричинив той факт, що після призупинення будівельних робіт під час війни у серпні 2023 року вони відновилися. Ба більше, будувався не комплекс готелів (21 поверх), як у дозволі ДАБІ, а багатоповерховий ЖК. Про це йдеться у презентації проєкту для інвесторів.
Саме будівництво суперечить детальному плану території, стверджує активіст Георгій Могильний. Згідно з ДПТ, на цій ділянці максимум, що можна будувати, то це громадську нежитлову будівлю. Однак у “містобудівних умовах”, виданих ще у 2019 році, зустрічається формулювання “у разі проєктування житла”, за яке, на думку Могильного, і вчепилися забудовники.
У мережі щосили пропонують до покупки майбутні квартири у трьох багатоповерхівках на вул. Генерала Шаповала, 1–3, отже побічно підтверджується будівництво саме ЖК. Крім акцій протесту, солом’янці та інші небайдужі жителі столиці подали столичній владі дві петиції: в одній пропонувалося повернути ділянку парку, у другій – припинити будівництво ЖК, натомість на спірній території організувати “Солома спорт парк”. Обидві петиції набрали необхідну кількість голосів ще у вересні 2023 року.
17 жовтня 2023 року на сайті Київради була зареєстрована нова петиція, якою пропонується будівництво ЖК припинити, ділянку відвести під парк (до речі, земля під парком досі документально не оформлена) та залучити до Програми розвитку зелених зон Києва, зарахувавши його до природно-заповідного фонду (зробити заповідником). На момент написання статті петиція набрала 4 608 голосів.
Чому під час війни такий шум навколо Солом’янського парку? Тому що він – літопис стародавньої історії Києва, один із небагатьох автентичних її куточків, що збереглися.
Багатовікова історія парку
На цей момент Солом’янський парк є ландшафтним, тобто має охоронний статус. Розміщується на території площею близько 26 га між вулицями Генерала Шаповала, Романа Ратушного та вул. Кудряшова. Парк заснований у 1986 (за іншими даними – у 1983) році. Попри масштабні земельні роботи, що змінили ландшафт, у парку залишилося багато унікальних рослин та природних об’єктів. Наприклад, частково парк “заходить” у Кучмин яр, дном якого протікає річка з нехитрою назвою Мокра. Історія Кучминого яру починається з ІХ століття, коли в цій місцевості осіло численне сімейство на чолі із селянином Григорієм Кучмою. Досить швидко було збудовано житло, з’явилися навіть вулиці. До Києва Кучмин яр було включено у 1909 році, до 1960-х років минулого століття тут зберігалася приватна забудова. За іншими джерелами, раніше місцевість надавалася відставним солдатам для поселення, а називалася вона хутір Паньківщина. В 1873 році з’ясувалося, що чимало наділів скупили члени родини селянина Кучми (відповідно, він сам і родичі – Кучменко). Тоді й “приклеїлася” до місцевості назва Кучмин яр.
Річка Мокра – притока річки Либідь, одна з небагатьох, збережених за тисячолітню історію Києва. Попри роботи з облаштування парку, на території збереглося чимало автентичних видів рослин, що охороняються Бернською конвенцією. Наприклад, срібний клен, скумпія (перукове дерево), сніжноягідник, спірея Вангутта, форзиція повисла. Щодо фауни, постійними місцевими жителями є білки та білобрюхі їжаки. На Солом’янці, зокрема, й у парку, виявлено артефакти Трипільської культури, а також сліди стародавніх стоянок людини, археологічні пам’ятки, які досі не досліджені. Та й коли досліджувати – активісти змушені розкопувати гігабайти відомостей про забудову, аби відстояти унікальну місцевість у центрі Києва.
